УкраїнськаLanguage
Богослужіння щонеділі об 11:00Підписатися на SMS
← Про церкву

Наше бачення

Бачення 10:45

Македонський приклад

Назва нашого бачення походить із Марка 10:45:

For heller ikke Menneskesønnen er kommet for å la seg tjene, men for selv å tjene og gi sitt liv som løsepenge for mange.

Markus 10:45

Ми йдемо за Ісусом, який прийшов служити й віддати за нас Своє життя. Його приклад формує те, якими ми хочемо бути і як зустрічаємо людей.

Ми бачимо, як це втілювалося в македонських церквах. Вони наслідували Ісуса як служителі й ставили інших на перше місце, навіть у скруті та бідності. Водночас звертали погляд до небес, очікуючи повернення Ісуса. Ми називаємо це македонським прикладом і саме так хочемо жити як церква.

Наше бачення

Ми прагнемо бути церквою, яка йде за Ісусом, ставить інших на перше місце й живе в очікуванні Його повернення.

Вони спочатку віддали себе Господу

У листі до коринтян Павло ставить церкви Македонії за приклад щедрості й готовності служити іншим. Ці церкви переживали тяжкі випробування та крайню бідність. Проте вони були сповнені радості й самі просили долучитися до пожертв, даючи далеко понад свої можливості.

Як це було можливо? Павло відповідає одним реченням:

«De ga seg selv, først til Herren og så til oss, slik Gud vil det.»

2. Korinter 8:5

Спочатку — Господу. Потім — на служіння іншим. На такій послідовності ми хочемо будувати. Усе, що ми робимо для людей, випливає з того, що спочатку ми віддали себе Ісусу.

Дві церкви, які показують нам шлях

Дві македонські церкви отримали власні послання в Новому Завіті: Филипи й Солуня. Послання до филип’ян і два послання до солунян показують, як служіння іншим і спрямованість до небес поєднуються між собою.

Филипи — ставлення, що ставить інших на перше місце

Филипи були римською колонією, а тамтешня церква — першою, яку Павло заснував у Європі. Його пізніше послання до них сповнене радості. У його центрі — один із найясніших біблійних описів того, що означає ставити інших на перше місце:

Gjør ikke noe av selvhevdelse og tom ærgjerrighet, men vær ydmyke og sett de andre høyere enn dere selv. Tenk ikke bare på deres eget beste, men [også] på de andres. La samme sinnelag være i dere som også var i Kristus Jesus!

Filipperne 2:3–5

Ісус зрікся власних привілеїв, прийняв образ слуги й був слухняний аж до смерті на хресті. Тому Бог звеличив Його. Шлях донизу веде вгору. Филип’яни жили саме так. Вони знову й знову посилали допомогу Павлу, ще коли він був у Солуні.

Але й Филипи були звернені до небес. Павло пише, що прагне відійти й бути з Христом, бо це набагато краще. Він нагадує їм, що наше громадянство — на небесах, звідки ми чекаємо Спасителя. Той, чий дім угорі, може віддати себе цілком тут, унизу.

Солуня — очікування повернення Ісуса

Солуня була столицею Македонії, великим містом на дорозі між Римом і Сходом. Павло мусив залишити місто, коли його проповідь зустріла сильний спротив. Церква залишилася сама — щойно народжена й переслідувана.

7 Slik ble dere et forbilde for alle de troende i Makedonia og Akaia.

1. Tessalonikerne 1:7

Очікування повернення Ісуса було з ними від самого початку:

9 De forteller selv hvordan vi ble mottatt hos dere, og hvordan dere vendte om til Gud fra avgudene for å tjene den levende og sanne Gud 10 og vente på hans Sønn fra himmelen, han som Gud reiste opp fra de døde, Jesus som redder oss fra vreden som kommer.

1. Tessalonikerne 1:9–10

Від самого навернення служіння Богові й очікування повернення Ісуса були для них нероздільними. Вони навернулися до Бога, щоб служити Йому й чекати Його Сина з небес. Це було частиною життя з Ісусом від самого початку, і так ми також прагнемо жити як церква.

Ця надія підтримувала їх у горі й переслідуваннях. Померлі в Христі не втрачені. Сам Господь зійде з небес, мертві воскреснуть, і ми завжди будемо з Господом. Страждання мають межу: Ісус з’явиться, дасть спокій стражденним і встановить справедливість.

Павло дякує за віру, що виявляється у вчинках, за діяльну любов і надію, яка формує їхнє життя. У Солуні ми вчимося звертати погляд до небес і вірно служити з радістю.

Чому потрібні обидві?

Македоняни віддали себе спочатку Господу, а потім — служінню. Є два напрямки: вгору й назовні. У филип’ян особливо виразно бачимо простягнуту руку — ставлення, що ставить інших першими. У солунян особливо виразно бачимо підняту руку — очікування повернення Ісуса. І те, й інше має визначати наше життя.

Нам потрібні обидві складові. Початком була Божа благодать. Прикладом — любов Ісуса, що служить. Надія на Його прихід давала життю напрямок. Ми теж хочемо так жити: зверненими до Ісуса й людей довкола нас, радіючи можливості служити.

Чому 10:45?

Ми йдемо за Ісусом, який прийшов служити й віддати за нас Своє життя. Тому Марка 10:45 — головний вірш нашого бачення. Ми хочемо жити за Його прикладом, як бачимо це в македонських церквах.

О 10:45, за чверть години до початку богослужіння, ми збираємося, щоб разом утілювати наше бачення. Помічаємо й шануємо тих, хто цього дня служить у команді. Молимося за кожну частину богослужіння, за кожного члена церкви й гостя. Ми просимо, щоб люди зустріли Бога, відчули Його дотик і почули Його голос.

Разом ми вчимося ставити інших вище за себе й дбати про їхнє благо. Ми прийшли не для того, щоб нам служили. Ми прийшли служити.

Вісім рис нашої спільноти

Вісім тверджень описують, якими ми хочемо бути. Перші сім стосуються того, як ми живемо й служимо. Восьме підкреслює надію, яка наповнює наше служіння радістю та сміливістю.

  1. Ми йдемо за Ісусом як служителі

    Він прийшов служити, а не приймати служіння. Ми йдемо за Ним.

    5 La samme sinnelag være i dere som også var i Kristus Jesus! 6 Han var i Guds skikkelse og så det ikke som et rov å være Gud lik, 7 men ga avkall på sitt eget, tok på seg slaveskikkelse og ble mennesker lik. Da han sto fram som menneske, 8 fornedret han seg selv og ble lydig til døden, ja, døden på korset.

    Filipperne 2:5–8

    For heller ikke Menneskesønnen er kommet for å la seg tjene, men for selv å tjene og gi sitt liv som løsepenge for mange.

    Markus 10:45

    Når jeg som er herren og mesteren, har vasket deres føtter, da skylder også dere å vaske hverandres føtter. Jeg har gitt dere et forbilde: Slik jeg har gjort mot dere, skal også dere gjøre.

    Johannes 13:14–15
  2. Ми спочатку думаємо про інших

    Ми приходимо підготовленими, щоб служити тим, хто приходить, і допомогти їм провести час із Господом та одне з одним якнайкраще. Ми запитуємо: що буде найкращим для людини поруч зі мною?

    Gjør ikke noe av selvhevdelse og tom ærgjerrighet, men vær ydmyke og sett de andre høyere enn dere selv. Tenk ikke bare på deres eget beste, men [også] på de andres. La samme sinnelag være i dere som også var i Kristus Jesus!

    Filipperne 2:3–5

    Ingen må søke sitt eget beste, men den andres beste.

    1. Korinter 10:24
  3. Ми служимо отриманим даром

    Кожен щось отримав. Ніхто не отримав усього. Тому ми потребуємо одне одного, і жодне служіння не є малим. Ми робимо це для Господа, а не заради оплесків.

    25 Jeg har også funnet det nødvendig å sende Epafroditus tilbake til dere. Han er min bror, medarbeider og stridskamerat, og han var deres utsending som skulle hjelpe meg med det jeg trengte. 26 Han lengtet etter dere alle og var ute av seg fordi dere hadde hørt at han var blitt syk. 27 Han var da også alvorlig syk, ja, døden nær. Men Gud forbarmet seg, ikke bare over ham, men også over meg, så jeg ikke skulle få sorg på sorg. 28 Derfor er jeg blitt enda mer ivrig etter å sende ham tilbake, så dere kan glede dere over å se ham igjen og jeg får en sorg mindre. 29 Ta imot ham i Herrens navn med inderlig glede, og vis respekt for slike som ham. 30 For det var i arbeidet for Kristus at han var døden nær; han satte livet på spill for å gi meg det som manglet i den hjelpen jeg fikk fra dere.

    Filipperne 2:25–30

    Tjen hverandre, hver og en med den nådegave han har fått, som gode forvaltere av Guds mangfoldige nåde. Den som taler, skal se til at han taler som Guds ord. Og den som tjener, skal tjene med den styrke Gud gir. Slik skal Gud i ett og alt bli æret, ved Jesus Kristus. Ham tilhører herligheten og makten i all evighet! Amen.

    1. Peter 4:10–11

    Alt arbeid skal dere gjøre helhjertet, for det er Herren og ikke mennesker dere tjener. Og dere vet at Herren skal gi dere sin arv som lønn. Tjen Herren Kristus!

    Kolosserne 3:23–24

    Dere, søsken, er kalt til frihet. La bare ikke friheten bli et påskudd for det som kjøtt og blod vil, men tjen hverandre i kjærlighet.

    Galaterne 5:13

    Da skal de rettferdige svare: ‘Herre, når så vi deg sulten og ga deg mat, eller tørst og ga deg drikke? Når så vi deg fremmed og tok imot deg, eller naken og kledde deg? Når så vi deg syk eller i fengsel og kom til deg?’ Og kongen skal svare dem: ‘Sannelig, jeg sier dere: Det dere gjorde mot én av disse mine minste søsken, har dere gjort mot meg.’

    Matteus 25:37–40
  4. Ми випереджаємо одне одного в пошані

    Ми помічаємо тих, хто служив Богу й спільноті, та висловлюємо вдячність особистим словом подяки, підбадьоренням або обіймами.

    Павло закликає солунян цінувати тих, хто працює й керує серед них:

    12 Vi ber dere, søsken: Vis respekt for dem som sliter og arbeider blant dere, de som er deres foresatte i Herren, og som rettleder dere. 13 Dere skal vise dem den største kjærlighet og respekt på grunn av den gjerningen de gjør. Lev i fred med hverandre!

    1. Tessalonikerne 5:12–13

    Elsk hverandre inderlig som søsken, sett de andre høyere enn dere selv.

    Romerne 12:10 · Bibelselskapet 2024

    Vær varmhjertet mot hverandre i broderkjærlighet! Kappes om å hedre hverandre!

    Romerne 12:10 · NB 1988

    24 La oss ha omtanke for hverandre, så vi oppgløder hverandre til kjærlighet og gode gjerninger. 25 Og la oss ikke holde oss borte når menigheten vår samles, som noen har for vane. La oss heller oppmuntre hverandre, og det så mye mer som dere ser at dagen nærmer seg.

    Hebreerne 10:24–25
  5. Ми молимося за тих, хто приходить

    Перед богослужінням ми молимося за кожного члена церкви й гостя: щоб вони зустріли Бога, відчули Його дотик і почули Його голос. Молимося і за працівників, і за жнива.

    1 Til slutt, søsken: Be for oss om at Herrens ord må få fritt løp og holdes i ære, slik som hos dere.

    2. Tessalonikerne 3:1

    Og han sa til dem: Høsten er stor, men arbeiderne få. Be derfor høstens herre sende ut arbeidere for å høste inn grøden hans.

    Lukas 10:2

    Be også for oss, at Gud må åpne en dør for Ordet så vi kan forkynne Kristi mysterium, det som jeg nå er i fengsel for.

    Kolosserne 4:3
  6. Ми несемо тягарі

    Ми робимо все можливе, щоб полегшити шлях тим, хто приходить, і нести немочі слабких. Сила в Божому Царстві вимірюється тим, скільки ми можемо нести заради інших.

    Павло дає солунянам конкретні слова для турботи, яку ми хочемо виявляти: підбадьорювати зневірених, піклуватися про слабких і бути терплячими до всіх.

    14 Vi oppfordrer dere, søsken: Vis til rette dem som ikke holder orden på livet sitt, sett mot i de motløse, ta dere av de svake og vær overbærende mot alle. 15 La ingen gjengjelde ondt med ondt, men strev alltid etter å være gode mot hverandre, ja, mot alle.

    1. Tessalonikerne 5:14–15

    Bær byrdene for hverandre og oppfyll på den måten Kristi lov.

    Galaterne 6:2

    1 Vi som er sterke, må bære de svakes svakheter og ikke tenke på oss selv. 2 Hver enkelt av oss skal tenke på det som er godt for vår neste, det som bygger opp. 3 For Kristus tenkte ikke på seg selv.

    Romerne 15:1–3a
  7. Ми дозволяємо оновлювати наш розум

    Ми дозволяємо Божому слову оновлювати наші думки й формувати ставлення до інших. Так ми зростаємо в Ісусовому способі мислення. Довіряємо, що Бог діє в нас і збереже нас до приходу Ісуса. Він завершить розпочату Ним справу.

    13 For det er Gud som er virksom i dere, så dere både vil og gjør det som er etter Guds gode vilje.

    Filipperne 2:13

    Innrett dere ikke etter den nåværende verden, men la dere forvandle ved at sinnet fornyes, så dere kan dømme om hva som er Guds vilje: det gode, det som er til glede for Gud, det fullkomne.

    Romerne 12:2

    23 Må han, fredens Gud, hellige dere helt igjennom, og må deres ånd, sjel og kropp bli bevart uskadet, så dere ikke kan klandres for noe når vår Herre Jesus Kristus kommer. 24 Trofast er han som kaller dere til dette. Han skal også fullføre det.

    1. Tessalonikerne 5:23–24

    Og jeg er trygg på at han som begynte sin gode gjerning i dere, skal fullføre den – helt til Jesu Kristi dag.

    Filipperne 1:6

    Herren hans svarte: ‘Bra, du gode og tro tjener! Du har vært tro i lite, jeg vil sette deg over mye. Kom inn til gleden hos din herre!’

    Matteus 25:21
  8. Ми чекаємо на Ісуса

    Ми звертаємо погляд до небес, очікуючи й знаючи, що Ісус повернеться. Ця надія наповнює служіння радістю й дає сміливість присвятити життя іншим. Наше громадянство — на небесах, і ми маємо привілей служити тут. Служимо так, наче Він прийде сьогодні, і будуємо так, наче Він може забаритися.

    9 De forteller selv hvordan vi ble mottatt hos dere, og hvordan dere vendte om til Gud fra avgudene for å tjene den levende og sanne Gud 10 og vente på hans Sønn fra himmelen, han som Gud reiste opp fra de døde, Jesus som redder oss fra vreden som kommer.

    1. Tessalonikerne 1:9–10

    16 For når befalingen lyder, når erkeengelen roper og Guds basun høres, da skal Herren selv stige ned fra himmelen, og de døde i Kristus skal stå opp først. 17 Deretter skal vi som er igjen og ennå lever, bli rykket bort sammen med dem i skyene for å møte Herren i luften. Og så skal vi være sammen med Herren for alltid. 18 Trøst og sett mot i hverandre med disse ordene!

    1. Tessalonikerne 4:16–18

    20 Men vi har vår borgerrett i himmelen, og derfra venter vi frelseren, Herren Jesus Kristus. 21 Han skal forvandle vår skrøpelige kropp og gjøre den lik den kroppen han selv har i herligheten. For han har makt til å underlegge seg alt.

    Filipperne 3:20–21

Тут є місце для вас

Ось як бачення 10:45 втілюється звичайної неділі:

  • Ми готові о 10:45

    Ці п’ятнадцять хвилин — наша домовленість одне з одним.

  • Ми помічаємо команду

    Дізнаємося, хто сьогодні служить, і дякуємо їм.

  • Ми молимося разом

    За богослужіння й за кожного, хто заходить у двері.

  • Ми служимо під час богослужіння

    Звертаємо увагу на нових людей, тих, хто сидить сам, і всіх, кому щось потрібно.

  • Ми виявляємо пошану після служіння

    Підходимо до тих, хто служив, і особисто дякуємо та підбадьорюємо їх.

  • Ми піднімаємо погляд

    Нагадуємо одне одному, що Ісус повернеться. Ця надія дає нам радість і сміливість у служінні.

Ви тут уперше? Ласкаво просимо! Вам не потрібні особливі знання чи становище. Приходьте об 11:00 — щиро запрошуємо! Можна прийти й раніше та приєднатися до молитви.

Хочете долучитися? Для вас є місце в команді. Зв’яжіться з нами, і разом ми відкриємо, чим ви можете послужити.

Миті церковного життя